На чужому горі щастя не збудуєш
На чужому горі щастя не збудуєш. Люди уявляють щастя по-різному. Для когось це успіх у справах і багатство, для когось — щаслива родина, для когось — можливість вільної творчості.І шляхи до щастя в усіх різні. Хтось терпляче чекає, коли воно прийде (доля і за припічком знайде), а хтось намагається пришвидшити його прихід, бореться за нього.Інколи здається, що хтось або щось заступає тобі шлях до щастя. Це може бути учень, який краще за тебе вивчив матеріал, і його тепер посилають на якусь олімпіаду замість тебе. Може, твій колега, який працює краще, тож досягає більших успіхів і тому має більшу кількість грошей. А може, дівчина, яку любить твій коханий хлопець.І тоді буває, що думаєш: от, якби не вона… І виникає підступна думка: я теж симпатична, розумна, я нічим не гірша за неї, тож чому він кохає її? Так не повинно бути! І дівчина починає боротьбу з суперницею за щастя коханого. Може статися, перемагає. Але питання: чи надовго і чи потрібен хлопець, «здобутий» таким шляхом? Адже дівчина отримає бажане ціною гірких сліз і горя суперниці, отже, однією нещасною людиною в світі стає больше. Крім того, тепер вона має ворога. Та й чи потрібен хлопець, який утік до іншої за першої ж нагоди? Може, так само він вчинить і з тобою?Звичайно, щастя хочеться всім. Але треба пам’ятати дуже, на мій погляд, просту річ: на чужому горі щастя не збудуєш. Усі сльози людей, яким ти заподіяв якесь лихо, за певний час повернуться до тебе.Зі щастя кожної окремої людини складається, на мою думку, щастя всієї планети. Тож якщо ми хочемо щастя не тільки для себе, не забуваймо і про інших людей. Вони теж мають право бути щасливими.