Сочинения на нелитературные темы (7 класс)
Мій улюблений олівець (оповідання з елементами роздуму з власного досвіду)
У кожного мого однокласника, я думаю, є талісман. Це може бути якийсь зовсім немудрий предмет, який, на думку людини, дає їй удачу. Наприклад, у Артема Малюка таким талісманом є срібний ланцюжок, який він носить на зап’ясті. А ось у Маші Вакуленко — маленька гумова лялечка.Під час контрольної вона ставить її на парту, і ніхто не сміється що цікаво: Маша пише контрольні відмінно. Правда, вчителька математики Оксана Миколаївна сказала, що справа не в талісмані, а в знаннях. І справді, дівчинка сумлінно готується д
Свято починається в трамваї (твір-опис процесу праці за власними спостереженнями)
Свято починається в трамваї . Наближався Новий рік. Ми з хлопцями та дівчатками нашого двору вирішили прикрасити іграшками рослини палісадників біля під’їздів і під вікнами будинків міииого двора. Жодної ялинки в цих палісадниках немає, проте є розкішні кущі шипшини, молоденькі яблуні та абрикосові дерева. Іграшки вирішили зробити власноруч, тому що на ринку вони надто дорогі. Навчаємося ми всі в одній школі , так що проблем, де робити іграшки, не було. На імпровізовану майстерню уроків перетворився один із к
Банани для Матроса (розповідь з елементами опису собаки на основі власного досвіду)
Банани для Матроса. Подивись, які добрі очі у цього собаки! — голосно сповістила тітка Клава, наша сусідка, коли ми зустрілися з нею біля супермаркету.Я йшов із важкими пакетами і затримуватися не було бажання навіть для того, щоб подивитися, які у собаки добрі очі, — скоріше б донести додому покупки Тому зустріч з сусідкою, м’яко кажучи, була не до речі.Проте я зупинився, поставив на землю пакети і подивився на собаку, на якого звернула мою увагу тітка Клава. «Мені бракувало зараз розглядати якогось дворнягу»,
Ось така моя мама (твір-опис зовнішності людини)
Є в Харкові торговельне підприємство, до якого приїздять за покупками з багатьох куточків України. Це — Барабашовський Торговельний Центр. Чого тут тільки нема! Поруч з вітчизняними товарами — продукція з різних країн світу. Обійти цей ринок за один день неможливо. Кажуть, що і тижня не вистачить. Таку гігантську площу займає Центр.Я пишаюся, що тут працює моя мама. Вона, як зараз кажуть, реалізатор, опікує цілий торговельний відділок. Вона торгує жіночим одягом. Мама може зробити будь-яку жінку ошатною і модно
Мотя і Фетр (твір-опис процесу праці за власними спостереженнями)
Мотя і Фетр . Мотя — так звуть кролика, який живе в нашій квартирі. Його мені подарувала мама на день народження. До цього у нас жив хом’як Беня, він мешкав у просторій клітці. Одного разу я забула закрити дверцята, і Беня вийшов назовні. Треба і казати, що була весна, теплінь, клітка стояла на балконі, Беня спочатку мандрував по всьому балкону, а потім зник. Я не хотіла вірити, що він міг впасти з третього поверху, але як ми не шукали хом’ячка, ніде не могли знайти. Ретельно оглянули і місце під балконом, де б
Африканські маски… в метро (твір з елементами фантазії та опису зовнішності людини)
Африканські маски… в метро. Я дружу зі своїми батьками. Ми розуміємо одне одного, і конфліктів між нами майже не буває. Я пишаюся і мамою, і татом. Мама працює у середній школі викладачем математики, а ось професія батька мені здається більш романтичною. Він машиніст електропотяга метрополітену.Батько — людина сучасна, і не тільки тому, що він має справу із сучасною складною технікою. Робота вимагає великих знань і досвіду. Він любить футбол, бокс — батько прихильник братів Кличко, сам займається спортом. Коли
Чи потрібен шкільний парламент? (Діалог дискусійного характеру)
Чи потрібен шкільний парламент?— О Оксана, у тебе сьогодні занадто святковий вигляд! Блуза ошатна, тобі личить білий колір. У тебе якась важлива подія?— Так, Ганно, мене висунули до шкільного парламенту. Минулого року я там працювала, ось і цього року працюватиму, тому що моя громадська діяльність корисна.— Що таке шкільний парламент?— А хіба у вашій школі його нема?— Я щось чула про парламент, та мені байдуже. Що можуть зробити підлітки парламентарі?— А ти, Ганно, знаєш, що таке парламент?— Так, чула. Класний к
Срібна каблучка (твір-оповідання з власного досвіду)
Наша річка мальовнича. Вона не судноплавна, але місто пишається нею. Через річку перекинуті сучасні мости, по яких мчать авто і бігають трамваї. У деяких місцях береги річки облицьовані гранітними плитами — дуже красиво. Але я люблю милуватися нашою річкою там, де немає цивілізації, так би мовити, дикою природою. Я із задоволенням слухаю жаб’ячі «оркестри», спостерігаю за качками, що мирно плавають біля берега. А як гучно вони б’ють крилами, коли шугають. Кілька разів я бачив над річкою озерних чайок.Срібна каб
Воронам на заздрість (твір-оповідання на основі особистих вражень)
Цього дня ми виходили з Саржиного Яру незвичною для нас стежкою. Вони піднімається вгору до проспекту, і не кожна немолода людина у змозі піднятиоі без зупинки. А зупинятися на цій алеї варто навіть дітлахам. Воронам на заздрість .Тут на кожному кроці дива. Адже як не зупинитися і не помилуватися справжнім березовим гайком Підніжжя дерев заховалися десь у глибині яру, а крони, ніби диковинні повітряні кулі, піднесені високо над яром. А як не затриматися біля вікової тополі! Щоіі охопити стовбур однієї з них, ми
Реліквія нашої родини (твір-опис предмета)
Реліквія нашої родини . Є в нашій родині реліквія, що передається від покоління до покоління вже багато десятків років. Це ікона Богородиці. Вона дісталася нам від моєї прапрабабусею колись благословила прапрабабусю її ненька на подружнє життя. Цій іконі понад сто років. Вона невелика, має дерев’яну оправу і срібний оклад. На ній юііражена Богоматір, що тримає в лівій руці маленького Ісуса, а правою показує ии Нього, наче звертається до нас: «Ось, подивіться, це Син Божий, що прийшов іин утішити». Погляд у Бого
Як моя мама мріяла стати лікарем (твір-діалог)
Як моя мама мріяла стати лікарем— Мамо, нам сьогодні таке домашнє завдання задали, — гукнула я до мами, щойно переступила поріг дому, повернувшись зі школи.— Яке, мабуть, щось цікаве? — запитала вона.— Я маю написати твір про те, ким я хочу стати.— Це чудово. І ким же ти мрієш стати? — поцікавилася мама.— Не знаю, мамо, я ще не вирішила, — знітилася я.— Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим. А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем?— Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, — зраділа я.—
Як я побачила маленького янгола(твір-опис зовнішності людини)
Як я побачила маленького янгола. Цього року до нашого класу перейшла новенька — Іринка. Ми одразу потоваришували. Іринка з батьками переїхала з іншого району. Кілька днів тому я вперше завітала до нової подруги в гості.Мені дуже сподобалося їхнє помешкання — затишне і стримане, але оздоблені і великим смаком. Але найбільшим враженням від мого візиту стало зовсім інше. Ще в коридорі я помітила синій дитячий візок.– Іринко, ти не казала, то в тебе є братик, — сказала я. Дивно, мені здавалося, що я всім про нього р
Життя – театр? (Твір-роздум)
Життя – театр мені не подобається вислів. Так, цей афоризм недарма набув такої популярності й «протримався» кілька сотень років, мабуть, протримається ще стільки ж. Але особисто мені він не подобається.Життя насправді не схоже на театр. Хоча всі ми виконуємо різні ролі, змінюємо їх. Починаючи від того, шо виступаємо в ролі друга, учня, брата, сина тощо, закінчуючи тим, що будуємо стосунки з людьми та навколишнім світом. Проте світ від того не стає театром — на жаль! На жаль, бо страждання у світі справжні. Бо н
Новорічні дива власноруч (твір-опис процесу праці)
Новорічні дива власноруч. Ви коли-небудь творили дива? А я творив! Ні, я не витягав кроликів з капелюха, не показував фокусів з картами… Але напередодні цього Нового року мені пощастило творити дива.Дива ми творили разом із мамою. За кілька днів до свята вона зайшла до мене в кімнату й, змовницьки посміхаючись, запропонувала творити дива. Вона так і сказала, чесне слово! Я навіть трошки розлютився спочатку — чи вона вважає мене маленькою дитиною, думає, може, що я досі вірю в Діда Мороза? Але вона тільки посмія
Світлі сльози осені (твір-опис)
Світлі сльози осені. Осінь приходить набагато раніше, ніж здається. Ще коли листя зелене, вдень справжнісінька спека, вже тоді у повітрі відчувається подих осені. Коли ж з’являються перші жовтаві листочки і вночі дмухає холодний вітер — тоді вже осінь зовсім близько.Цього року осінь тепла і м’яка. Ще далеко ті дні, коли небо стане сірим та важким, немов мокрий асфальт, коли під ногами захлюпає, а навколо стане холодно та неприємно. Поки що можна блукати осінніми парками та милуватися тими неймовірними фарбами,