Cочинения по мировой литературе (8 класс)




Щит Ахілла – епічне полотно античного світу (за поемою Гомера «Іліада»)

 Щит Ахілла – епічне полотно античного світу. Загадкова постать Гомера вабить своєю таємничість і далекою минувшиною. Чи був насправді такий співець — питання і сьогодні відкрите. Не мали чіткого визначення щодо Гомера і античні дослідники. Людина-міф без чіткої дати народження. Сім міст претендували бути вітчизною Гомера. Поетові то приписували літературні творіння, то відбирали їх, та «Іліада» і «Одіссея» залишилися за Гомером навічно.Мені здається, що сьогодні крізь призму століть втрачається гострота принцип

Одіссей у царя Алніноя (за поемою Гомера «Одіссея»)

 Одіссей у царя Алніноя. Геніальність Гомера полягає у тому, що він вийшов за умовні межі зображення лише героїчних сторін античної історії — поет передав усе розмаїття почуттів своїх героїв. Більшість його персонажів — звичайні люди з їхніми болями, радощами, з їхніми земними почуттями. Романтична і пригодницька «Одіссея» позбавлена воєнних битв і жорстоких протистоянь. Тут більше замаскованих суперечностей та інтриг між богами Олімпу. Іноді навіть здається, що вони граються з Одіссеєм, його командою, його роди

Поет веселого настрою (за поезією Ананреонта)

 Поет веселого настрою . Антична доба, за якої відбувався бурхливий розвиток різних видів мистецтв, подарувала світові багато поетів. Серед співців військової слави давніх греків вирізняється поет Анакреонт. Його творчість протікала в іншому руслі. Настрій його поезії — життєрадісний. Незважаючи на похилий вік, Анакреонт зберіг потяг до насолоди. Кохання, вино, жінки — основні теми його поезії. Поет увійшов в історію лірики як «символ ігрового, вишуканого, веселого еротизму»: Злотоволосий Ерот менеЗнову поцілив

Еволюція давньогрецького театру на прикладі Есхіла і Софокла

 Еволюція давньогрецького театру на прикладі Есхіла і Софокла.Театр у Стародавній Греції існував ще до Есхіла і Софокла. Трагедійні вистави відбувалися у формі діалогу актора з хором. Переважав ліричний елемент у порівнянні з драматичним. Першим новатором у цьому виді античного мистецтва став Есхіл. Він впровадив у трагедію другого актора. Це суттєво поліпшило видовищність вистави, драматизувало дію і зменшило обсяг партій хору.Софокл у розвитку театру пішов далі. Він залучив до дії третього актора, що значно зб

Їхні пам’ятники міцніші від бронзи й міді (за творчістю Горація та Овідія)

 Їхні пам’ятники міцніші від бронзи й міді. В останнє століття дохристиянської ери жили і творили два видатних римських поети — Квінт Горацій Флакк і Публій Овідій Назон. Обидва встигли багато написати впродовж свого творчого життя. Горацій відомий як автор багатьох ліричних (оди, еподи), літературно-критичних («Мистецтва поезії») та сатиричних («Сатурн») творів. Він наслідував грецьку еолійську поезію (насамперед Алкея) — і тематично, і формально. Але при цьому залишався досить своєрідним поетом. Його поезія ма

Про корифеїв персько-таджицької лірики і про їхні безсмертні твори (за творчістю Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза)

 I. Співці, оповиті легендами. (Біографії представників персько-таджицької лірики Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза овіяні легендами, сповнені таємниць і загадок.)1. Рудакі — «Адам поезії» мовою фарсі. (Про нього відомо цуже мало вірогідних фактів. Біографи навіть сумніваються у датах народження і смерті поета. За легендою, Рудакі написав чи сто тисяч, чи навіть мільйон триста тисяч віршованих рядків, а до нашого часу збереглося лише близько двох тисяч. За легендою, Рудакі народився незрячим і був обдарований лише вн

Трубадурам «були покірні всі серця» (за поезіями Джауфре Рюделя і Бертрана де Борна)

 Трубадурам «були покірні всі серця» . Початок другого тисячоліття у Європі відзначений багатьма доленосними подіями. Серед них — релігійні протистояння, таємні товариства, лицарські поєдинки, хрестові походи тощо. Все це дістало своє відтворення у любовно-сумних баладах трубадурів. Та доба була настільки втаємниченою, що й біографії поетів-співців кохання й лицарства були оповиті таємницею. Так «біографії» провансальського трубадура Джауфре Рюделя були складені через півтора століття після його смерті. Рюдель,

«Пісня про Роланда» як зразок французького середньовічного героїчного епосу

 «Пісня про Роланда» як зразок французького середньовічного героїчного епосу. В основу «Пісні про Роланда» покладено історичну подію — похід Карла Великого 778 р. за Піренеї. Вигадані епізоди вдало прикрашають епічний твір. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину — провідна тема поеми. Карл тут втілює ідеал державної мудрості. Роланд — головний герой поеми — виступає благородним лицарем, готовим до самопожертви заради короля і батьківщини.«Пісня про Роланда» — це твір про людські якості, які несуть

Художні особливості поеми Данте «Божественна комедія»

 Художні особливості поеми Данте «Божественна комедія». Сучасники називали «Божественну комедію» Данте геніальним творінням, якому судилося пережити цілі століття. Поему називали книгою про Всесвіт і такою ж мірою книгою про самого поета. Геніальність автора полягає у тому, що йому вдалося поєднати суто середньовічні картини світу з усталеним уявленням про потойбічне життя і спокутування земних гріхів із надзвичайно відвертим, пристрасним і емоційно забарвленим ставленням поета до змальованих ним образів і подій

Про дев’ять небес раю (за поемою Данте «Божественна комедія»)

 Про дев’ять небес раю . Подорож до раю увінчала всю незвичайну мандрівку Данте у потойбічному світі. Рай введений автором наостанок, як завершення праведного шляху людини, яка позбулася земних гріхів. Рай від чистилища відділяють дві ріки. Річка Лета знищує пам’ять про вчинені гріхи, а Євноя воскрешає в людині спомини про всі її добрі діла. Тріумф церкви на шляху до раю був зображений у вигляді алегоричної процесії, де перед Данте пройшли образи Старого і Нового Заповіту. Потім з’явилася прекрасна і мудра Беатр

Пригоди мандрівного лицаря чи спроба достукатися до людських сердець? (За романом Сервантеса «Дон Кіхот»)

 І. Роман Сервантеса «Дон Кіхот» як відтворення доби середньовіччя. (Літературна пародія на лицарські романи стала пародією на середньовіччя, на буржуазні відносини, що панували за тієї доби. Історія Дон Кіхота — яскравий приклад того, що не час створює людей, а люди прикрашають його, як це зробили великий письменник Сервантес і його герой Дон Кіхот. Вони ж і довели, що навіть у найжорстокіший час бувають чисті і благородні серця.)11. Шлях мандрівного лицаря: від благородних поривань до розчарувань. 1. Початок п

Символ земної слави Петрарки

 Символ земної слави Петрарки. Напрочуд красиві і ніжні вірші залишив нам Франческо Петрарка, який вийшов із доби середньовіччя, але своїм мисленням, своєю творчістю започаткував нову гуманістичну добу Ренесансу. Ренесанс у нашій свідомості асоціюється з іменами Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тиціана, Мікеланджело, Рабле, Сервантеса, Шекспіра і, звичайно, співця земного кохання Петрарки.Правник за фахом Петрарка з юнацьких літ тяжів до поезії, до вивчення стародавнього світу. Він уперше побачив в античній культурі

Книга Життя осені середньовіччя (за творчістю Джованні Бокаччо)

 Книга Життя осені середньовіччя. Джованні Бокаччо зовсім не був улюбленцем долі. Йому не таланило в коханні. Його зраджували жінки, а він писав у відповідь злі та викривальні твори. Деякі з них саме через це увійшли до італійської літератури. І саме через це до хворого, розбитого старістю Бокаччо прийшов ченець Іоахім Чані і дорікнув йому за «гріховний» тон його творів, а потім почав переконувати письменника знищити усі його творіння. Можливо, все так і сталося б, якби не лист Петрарки, який утримав Бокаччо від

Дон Кіхот – божевільний дивак чи останній лицар?

 Дон Кіхот – божевільний дивак чи останній лицар? Мігель де Сервантес задумав свій роман як пародію на традиційний лицарський роман. Адже за доби середньовіччя лицарські романи були найпопулярнішим «чтивом». Герой Сервантеса має цілу бібліотеку подібних романів, через які він зрештою і збожеволів.Втілення задуму Сервантесом було настільки успішним, що роман «Дон Кіхот» вийшов далеко за межі літературної пародії. Глибоко і тонко розкритиковано суспільні взаємовідносини за доби середньовіччя, показано лицемірство

Народжений великим (за творами В. Шекспіра)

 Народжений великим . Серед багатьох афоризмів великого Шекспіра є й такий: «Одні народжуються великими, інші досягають величі, третім її нав’язують». Сам Шекспір народився великим, бо такої величі талант може бути лише від народження, від Бога. Він написав стільки драматичних творів і такої ваги та значення у світовій культурі, що вони вже ніколи не зійдуть із театральних сцен. У творах Шекспіра — не просто життя, стосунки, інтриги далекої доби, а внутрішній світ людини настільки оголений, що, здається, бачиш,

Показать 1 to 15 of 662 (45 Страниц)